Intermezzo - Михайло Коцюбинський

Присвячую Кононівським полям
Дійові особи:
Моя утома.
Ниви у червні.
Сонце.
Три білих вівчарки.
Зозуля.
Жайворонки.
Залізна рука города.
Людське горе.

Лишилось тільки ще спакуватись... Се було одно з тих незчисленних «треба», які
мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те «треба» мале, чи велике, — вагу
те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує.
Фактично стаєш невільником сього многоголового звіра. Хоч на час увільнитись від
нього, забути, спочити. Я утомився.
Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки
власне, а і чуже. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже
починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і
двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу
бути, самотнім. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не
стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.
Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право. Ти скрізь. Се ти
одягла землю в камінь й залізо, се ти через вікна будинків — тисячі чорних ротів
— вічно дихаєш смородом. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом
коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості. Як
звірина. Скрізь я стрічаю твій погляд; твої очі, цікаві, жадні, влазять у мене,
і сама ти, в твоїй розмаїтості кольорів й форм, застрягаєш в моїй зіниці. Я не
можу розминутись з тобою... я не можу бути самотнім... Ти на тільки йдеш поруч
зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного
сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою
жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування. Яке тобі
діло, що ти мене мучиш? Ти хочеш буть моїм паном, хочеш взяти мене... мої руки,
мій розум, мою волю і моє серце... Ти хочеш виссать мене, всю мою кров, як той
вампір. І ти се робиш. Я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх
незліченних «треба», у безконечних «мусиш».
Я утомився. www.ukrcenter.com/LIBRARY/read.asp

...Правда трохи хилить в різні боки. Але нічого! Все норм!

У мене самий абаятєльний шеф)))

</lj-embed>
</lj-embed>

Кінець рівний початку

Ти) Ти, Хто завжди на моїй стороні , коли ситуація виходить з-під контролю.
Хто знає мене навіть не називаючи мене по-імені. Хто здатен зібрати мене з частин. Хто може зробити так, щоб я спала міцно. Хто б сказав, дай я поможу тобі піднятись над усім цим, над самим собою.

Все на світі так легко знищити.
а чому б мене саму не знищити??

Частота пульсу – 55, впаде нижче 13 і ти мертвий. Залишилось 42. і все. ти справилась! Тобі кінець. Ще 42 такти і ти прибудеш туди, де смерть і де життя)

Чтобы научиться хорошо себя чувствовать, нужно научиться чувствовать.
Чувствовать то что называется счастье

Хотіла б бути на її масці...

Where are you when I need you...
Are you there?
Are you there?
Are you there?

Щоб я провалилась!

ты небо рисуешь синим, и серым рисуешь скалы
потом
мужчин обязательно сильными, а женщин - конечно слабыми
но небо - лишь изредка синее
а серое - вовсе не скалы
и вот
приходится быть сильным
а хочется быть слабым

Первые жертвы гриппа А/Н1N1 в Киеве!

Сегодня в больницу скорой помощи в Киев был доставлен гражданин Д. Диагноз, закрытая черепно-мозговая травма, гематома в области правого глаза, множественные ушибы и ссадины на теле и лицевой части. Перелом левой кисти.


Комментарии главного врача больницы.

- Больной Д. был доставлен к нам пассажирами автобуса который следовал по маршруту ст.м.Лесная - р-ок Троещина. С диагнозом грипп. На данный момент состояние больного стабильно-тяжелое. Из не обычных для данного заболевания симптомов надо отметить множественные телесные повреждения и проступающую у больного надпись красного цвета - "маску одевать надо козёл если чихаешь!"
в районе позвоночника, в области лопаток.
Не смотря на отсутствие у больного явных симптомов гриппа, по требованию пассажиров маршрутки доставивших его, болной помещён в инфекционное отделение больницы. Основным доводом в принятии такого решения послужили высказывания пассажира Г. " а пусть с...ка почувствует то что мы чувствует то что мы чувствовали!"

Из слов самого больного Д.

- Я зайшов до маршутки та запитав, як про©хати на ринок, бо я не мЁсцевий, з Тернополя приЁхав.... ДалЁ зда╨ться я чихнув.... потЁм темрява... НЁчого не пам"ятаю.... прийшов до тями лише тут, у лЁкарнЁ. Дуже дякую Киянам що доправили мене до лЁкарнЁ, не кинули помирати на вулицЁ....

Na jaaaaaa...... ein Unfall in der Strasse, schwarzer Witz))

"Дым сигареты проходит по горлу и застывает плотным комком в груди. Дым внутри меня горячий и плотный, это похоже на то, как если бы у меня была душа."

"Курю" - это тоже чувство.
Это такое эксклюзивное чувство с эксклюзивным его выражением.
И никак это чувство иначе не выразишь.
Я по тебе курю.
Много курю."

Работы Антонеллы Арисменди

http://feedproxy.google.com/~r/etoday/~3/yeCEZwW8wxQ/raboti-antonelli-arismendi.php

http://www.etoday.ru/2009/09/raboti-antonelli-arismendi.php

Аргентинский модный фотограф - самоучка Антонелла Арисменди (Antonella Arismendi) создала столько фантастически прекрасных работ, что об этом сложно рассказать только в одной новости. Она вдохновляется магией, новым мироустройством, 2012 годом и астрологией. Все перечисленные темы так или иначе фигурируют в ее снимках.

В течение последних пяти лет ее фото публиковались в таких журналах, как D, Catalogue, Rolling Stone, Vnfold и Soko Zine. Посмотрите некоторые работы из ее портфолио:

Продолжение поста...
 

"Im Winter Ein Jahr "!!! -  "рік узимку"
Враження чудові від фільму. не знаю як кому піде в домашніх умовах, тому раджу всім швидше в кінотр Київ на фестиваль німецького кіно)


</div>

Життя - це посмішка уранці,
Це фотографія у рамці,
Життя - це посмішка крізь сльози,
Життя - це сонце і морози!
Життя - це квіти навесні,
Життя - це жарти і пісні.
Життя - це кайф, як не крути,
Його нам варто перейти!
Життя - це щастя, що навколо,
Це біль, що серце всім колола.
Життя - це вулиці, це люди,
Життя -природа, що усюди.
Життя - це віддане кохання,
Життя - це мрії, сни, зізнання.
Життя - любити до останку,
А не любити до світанку!
Життя - це бачити себе
В очах, що люблять лиш тебе!
Життя - це інколи образи,
Життя - обірвані всі фрази!
Життя - це ревнощі, сумління,
Життя - це страх, це рух,горіння...
Життя -це все ж таки й страждання..
Але і дружба, це палання!
Життя - це погляд несміливий,
Це погляд ніжний і звабливий!
Життя - прогулянки до ранку,
Життя - це поцілунок зранку!
Життя - це сонечко зимою,
Трава покритая росою.
Життя - холодні грози літом,
Життя - це бути з цілим світом!
Життя - це страх перебороти,
Це щось зробити, як всі проти!
Життя - побути десь самому,
Життя - поспати не удома!
Життя - побути в небезпеці,
Життя - це вижити у спеці...
Життя - це плавати вночі,
Життя - згубити десь ключі!
Життя - кричати досхочу,
Життя - зізнатись "так. брешу!"
Життя - протанцювати ніч,
Здолати будь-що пліч-о-пліч!
Життя - це когось врятувати,
Життя - комусь коханим стати!
Життя - залізти на гору,
Життя - злітати на зорю!
Життя - побитися із кимось,
Щоб серце швидче все ж забилось!
Життя - це сильно полюбити,
Життя - це згодом розлюбити!
Життя - це просто заблудитись...
Це на коліна опуститись!
Життя - гуляти під дощем,
Бути з заплаканим лицем.
Життя - в собі знайти все ж сили,
Щоб просто жити...мати крила!
Життя - це полюбити те,
Що ненавидів більш за все!!!
Життя - пообачити образи,
Не згадувати більш ті фрази!
Життя - це витерпіти біль,
Не сипати на рану сіль...
Життя - це полюбити все,
І захід сонця, і себе

Вживу Він створює магічну, спокійну і водночас дуже емоційну атмосферу, особливо під андеграунд і креатив Мист. арсеналу. Спасибі йому за прекрасні відчуття від почутогго і відчутого!

"Світанок базбарвним блідим молоком струменить до кімнати

Безлистий чорний записник як рояль без клавіш

Як розкритий беззахисний рот немовляти

Часом ще пишу некрологи

Загиблим метеликам і залитим вазонам

Їх ціла нація чи хоча б таємне товариство

Вони наступають уночі

А з першим променем просочуються в щілини підлоги

Місяць збився в куток і їдох як старий білий пес

Експресіоністські книжкові тиснення ночі

Змінюються акварелями

Ніч розтискає пальці повні зірок як піску

Ніч розтискає пальці я дихаю вільніше"

Не щастить мені сьогодні з пивом( Вже 2 банку вилила собі на сраку(

Знайшла щойно у tlantos 2 найхітовіші, на мою думку, відео з нещодавного FUTURE SHORTS, про євреїв пропустила по відомій причині)))




а такі емоції точно знайомі))